Як позбутися поганих звичок?

Позбутися від небажаних звичок складно, але існують способи, які допоможуть розірвати це замкнуте коло.

Приготуйте себе до довгого шляху. Пам'ятайте, що боротьба зі шкідливими звичками - це не забіг на 100 метрів, а марафон

Заохочуйте себе. Підготуйте собі приємності на середині шляху.

Заведіть нову звичку. Вона повинна бути корисною і приносити такі ж позитивні емоції.

Намагайтеся уникати ситуацій, в яких можете піддатися своїй старій звичці.

Не втрачайте рішучості. Ми всі помиляємося. Всі періодично зазнають невдач. Якщо з вами трапиться таке ж, не докоряйте собі надмірно. Не зупиняйтеся і не опускайте руки.

  #ДійПротиНасильства

#16днівпротинасильства

У межах Всеукраїнської акції « 16 днів проти насилля» учні 5 та 6 класів взяли участь у профілактичних та просвітницьких заходах щодо попередження насилля : у просвітницькій бесіді з елементами тренінгу на тему: «Насилля. Види насилля. Як захистити себе від насилля», переглянули соціальні ролики « Ми проти насилля» та художній фільм «Чудо», які сприяють формуванню навиків толерантного ставленню до оточуючих, а особливо до дітей з особливими освітніми потребами, відповіли на запитання анкети «Моє життя в сім’ї та школі», які провели працівники психологічної служби школи.

 #ДійПротиНасильства

#16днівпротинасильства

У межах заходів до Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля» учні 11 класу взяли участь у діалозі з працівниками психологічної служби школи Піщатін Л. Б. та Дробніцькою О.М. на тему: « Насилля в сучасному світі. Шляхи подолання різних видів насилля», дали відповіді на запитання анкети «Моє життя в сім’ї та школі». Учасники дійшли висновку, що завдання кожного - зробити все можливе, щоб попередити будь-які прояви насилля.

Як розпізнати психологічне насильство в сім’ї? 

Психологічне домашнє насильство — це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім'ї. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів тих членів сім'ї, які залежні від людини та потребують догляду.  

Прояви психологічного насильства: 

-постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви;

-звинувачення, засудження, словесні образи;

-обзивання нецензурними словами, приниження;

-ігнорування як спосіб «покарання»; 

-зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви;

-відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її;

-ізолювання жертви від спілкування із друзями чи родиною;

-знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Міжнародний День толерантності в Острівській ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшов активно, пізнавально, креативно, позитивно…

Всі учасники освітнього закладу взяли участь у створені «Дерева толерантності», адже толерантність-це дерево, яке не може вирости самостійно, його потрібно формувати, в чому учасникам допомогли педагог-організатор Любачівська Т.М. та практичний психолог Піщатін Л.Б. Учні 10 класу взяли участь у просвітницькій бесіді з елементами тренінгу на тему: «Толерантність: об‘єднаймо зусилля», учні 6 класів створювали «Квітку толерантності».

Учні 4 класів приєднались до виокремлення спільної думки: «Толерантність- це шлях до миру і злагоди у світі!!!»

#бути_толерантним

#деньтолерантності

#Міжнародний_день_толерантності

 День доброти

Сьогодні людей, що володіють справжньою добротою, стає все менше. Байдужість і егоїстичність беруть своє, віднімаючи у людства одну з найцінніших якостей. Багато людей спокійно проходять повз чужих проблем, роблячи вигляд, що нічого не помітили. У всіх свої справи – нескінченні турботи, робота, люди перестають цінувати безцінні якості і потроху стають роботами.

Ми сподіваємося, що коли-небудь людство знову віддасть перевагу справжньому, живому спілкуванню, буде цінувати справжню дружбу і буде небайдужим до людей, яким потрібна допомога.

Гасло роботи нашого закладу відомі слова мудрого педагога Василя Сухомлинського « Діти, спішіть творити добро»…

У Всесвітній день доброти, ми усі підводимо підсумки нашої праці протягом року:

-це допомога і порозуміння один з одним, з дітьми з ООП;

-привітання вчителів-пенсіонерів;

- акція «Великодній кошик»;

- турбота про наших менших друзів-тварин і пташок;

-знання прав дитини;

- акція «Ми - за чисте довкілля»;

- турбота про психічне здоров’я ( арт-терапії);

-надання швидкої першої до медичної допомоги;

-вміння врятувати потерпілих;

- повага до батьків та рідних;

- спільна молитва;

- співпраця з усіма…

Приєднуйтесь до нас!!!

#деньдоброти

Поради для тих, хто не вміє розслаблятися

Якщо ви теоретично розумієте, що таке відпочинок, але застосовувати ці знання на практиці не вдається, то ці поради саме для вас:  

Зрозумійте, що саме вас розслабляє. Прислухайтеся до себе, до свого самопочуття і постарайтеся зрозуміти, що вам по-справжньому допомагає розслабитися: хобі, фізична активність, спілкування, догляд за собою чи щось інше.  

Заплануйте час для вашого повноцінного відпочинку. Не варто використовувати планування як інструмент, щоб спробувати в чомусь обмежити себе. Використовуйте його, щоб зберегти свій час.  

Оцініть масштаб втрачених можливостей. Порахуйте, скільки цікавого ви пропустили, тільки тому що самі відмовили собі у відпочинку і вирішили ще попрацювати. Заздалегідь реєструйтеся на заходи і купуйте квитки, щоб обов'язково туди піти.  

Підкоригуйте свої очікування. Релаксація - це не запорука відсутності стресів, а час коли ви отримуєте задоволення та покращуєте фізичне та ментальне здоров’я.

Вміння розслаблятися - запорука збереження ментального здоров'я!

До Всесвітнього дня психічного здоров’я практичним психологом Піщатін Л.Б. та педагогом-організатором Любачівською Т.М. проведено з учнями 6 класів просвітницьку бесіду з елементами тренінгу на тему: « Вплив емоцій на здоров’я людини». Море позитивних емоцій викликала вправа «Дерево емоцій», до участі в якій приєдналися педагоги школи Крамар Н.В. та Кошильовська Н.В. Учасники отримали багато корисної інформації щодо збереження ментального здоров’я , активно виконували вправи, релаксували!!!

Як мотивувати дитину до навчання 

Навчайте дитину в ігровій формі. Якщо дитина не хоче вчитися або у неї щось не виходить, ви завжди можете придумати гру, при виконанні якої вона зможе зробити ті чи інші завдання.  

Підтримуйте захоплення дитини. Не нав'язуйте свої улюблені заняття, дозвольте їй займатися своїм хобі. Допоможіть дитині відкрити її приховані таланти або розвинути вже наявні.  

Маленькі заохочення, а не великі нагороди. Заохочуйте дитину, хваліть за результат, але не варто це робити в грошовій формі і у вигляді дорогих подарунків. Інакше настане час, коли дитина захоче продати вам результати своєї праці дорожче.  

В першу чергу цікавтеся тим, що дитина вивчила в школі, а не її оцінками. Покажіть їй, як можна застосувати отримані знання. Спонукайте дитину до роздумів, обговорення.  

Процес навчання буде ефективнішим, якщо чітко сформувати межу між заняттями і відпочинком. Обов'язково у дитини повинні бути вільні години для гри і спілкування з друзями.

 

Способи допомогти дитині повірити в себе

Запорука впевненості в собі — відчуття дитиною власної компетентності. Для того, щоб навчити сина або доньку самостійності, батьки мають зменшити активну присутність у їхньому житті та дозволити дитині ризикувати, робити вибір і розв’язувати проблеми.

Діти мають бачити, що вони роблять корисні іншим речі, а їхній внесок цінують. Тому дозволяйте дитині допомагати вам готувати їжу або накривати на стіл: розбита тарілка — дрібниці у порівнянні з внеском у формування здорової самооцінки.

Ще один надійний спосіб підвищити віру дітей у власні сили — спонукати їх виконувати завдання, до яких вони виявляють інтерес, а потім переконатися, що діти довели це до фінальної крапки, бо завершена справа дає відчуття успіху.

 Метою правової освіти має бути формування теоретичної основи правової свідомості, правового мислення, обґрунтування необхідності і доцільності правомірної поведінки та взагалі правової культури особистості школяра, забезпечення сприйняття правової інформації, засвоєння системи знань про право, механізми реалізації і захисту прав людини і громадянина, вироблення наукового правового світогляду. Це можливо за допомогою як передавання та систематизування правових знань в освітніх закладах, так і аналізу правової практики правоохоронними органами, пропаганди та популяризації зразків правомірної поведінки засобами масової інформації.

До вашої уваги відеоролики на правову тематику:

https://www.youtube.com/watch?v=PjfMHuZ7bVw

https://www.youtube.com/watch?v=-FXPM8hWkHI

Анкета "Правова обізнаність школярів"

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdmLBNlXBjKCu6CK2FcX1qY3vwpr5mREDsq6sAbGbZu2zp0pg/viewform?vc=0&c=0&w=1&flr=0&gxids=7628

 

 

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Учні Острівської ЗОШ І-ІІІ ступенів взяли активну участь у заходах в рамках святкування Всесвітнього дня ЗДОРОВ'Я, який пройшов під гаслом: "Молодь обирає здоров'я".

 Поради психолога батькам, щодо забезпечення оптимальних умов та психологічного комфорту під час пандемії

    

 

Як зрозуміти, що дитині зарано йти до школи

Кожна дитина, яка досягла 6 років, має гарантоване місце в школі. Керівництво школи не має права відмовити дитині, пославшись на те, що вона не пройшла співбесіду. Тож лише батьки вирішують, віддавати сина або доньку на навчання в 6 років чи почекати до семи. Адже це — не питання зручності. Що як дитина ще не здатна витримувати шкільне навантаження? Чи варто швидше скористатися гарантованим місцем у школі, чи краще орієнтуватися на ступінь зрілості майбутнього першокласника? І як цей ступінь виявити?

Чим зашкодить навчання до шкільного дозрівання

Статистика доводить: лише половина 6-річних дітей має достатній показник шкільної готовності. Серед 7-річних лише у чверті обстежених виявили низькі показники. А серед тих, хто до цього віку відвідував дитсадки, студії, гуртки, був лише 1% не готових до школи малят. Тож підготовка та дозрівання дають змогу кожній дитині проявити себе.

Нерідко можна почути таке: «Наш хлопчик до школи вже вмів читати та рахувати, був дуже обізнаним. А сусідського, скільки не вчили, все в одне вухо влітало, з другого вилітало. І ось через два роки навчання наша дитина приносить найнижчі бали та купу зауважень, а сусідський — майже відмінник. Як це?» Висока ймовірність, що в першої дитини не було шкільної зрілості, а в другої — була. Тож перше, з чим доведеться змиритися батькам: знання, звісно, корисні, але вони не є показником зрілості дитини. Річ, переважно, у фізіології: у якому стані організм дитини, зокрема нервова система.

Якщо ж дитина піде до школи раніше, ніж дозріє до цього, то не зможе продемонструвати весь потенціал. Здавалося б, що поганого в школі? Хай навчається та дозріває одночасно. Але за цей час в учня може сформуватися репутація непосидючого, нетямущого, до нього ставитимуться упереджено. Або ж він сам звикне до навчальних невдач, тож бажання вчитися зникне.

Які показники шкільної готовності до НУШ?                       

1. Зріла гра.

Дитина не просто маніпулює іграшками, а розподіляє ролі, вигадує сюжет, у неї добре розвинена уява. Спробуйте додати нові обставини у звичну гру: скажімо, до Чебурашки прилетіли друзі з іншої планети або перукар не просто стриже — сьогодні його запросили до зоопарку причепурити тварин. Наскільки охоче дитина сприйме новий поворот сюжету? Чи здатна вона самостійно розвивати ідею, чи вигадує цікаві деталі?

Звичайна настільна гра «бродилка», у якій потрібно по черзі кидати кубик та пересувати фішки, теж може показати, чи стабілізувалася нервова система дитини. Якщо малюк може спокійно чекати своєї черги та приймає поразку без істерик (трохи засмучується — це нормально), — швидше за все перед вами потенційний першачок.

2. Фізіологічна зрілість.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Він показує, чи був у дитини «стрибок зростання», який полягає в істотному подовженні рук і ніг. Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму. Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

3. Опосередковані пам’ять та увага.

Чи здатна дитина керувати пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі? Від того, як повноцінно починають працювати лобові ділянки кори головного мозку, ці процеси стають опосередкованими, виборчими, довільними. Розвивається логічна пам’ять.

4. Абстрактне мислення.

В активній мові дитини має з’явитися чимало узагальнюючих слів, а також підрядні речення. Формується словесно-логічне мислення замість наочно-схематичного. Найпростіший приклад: майбутній першокласник може вже про щось розмірковувати, щось порівнювати, узагальнювати, не маючи цих об’єктів у полі зору.

5. Самообслуговування.

Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стрес. До того ж прагнення до самостійності, автономії свідчить про те, що малюк налаштований дещо відокремитися від батьків. Він принаймні не почуватиметься без них у класі безпорадним та не проситиметься додому.

6. Комунікаційні навички.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

7. Криза.

Як не дивно, її початок — це позитивна ознака. Раніше цю кризу називали «семи років», але нині вона настає і в шість. Криза розвивається не через те, що дитина йде до школи і набуває нового статусу, як часто неправильно трактують, а, навпаки, ще до школи свідчить про готовність навчатися, бо є бажанням нового статусу. Може йти фоном негативізм, упертість, але це лише побічні ефекти того, що дитину більше не влаштовує статус малюка. Вона хоче займати те саме місце, що й дорослі, знати про світ так само багато, стати фізично досконалою. Недарма в минулі віки в цей час до дитини починали ставитися як до дорослої людини, яка ще мало що вміє, але має ті самі права та обов’язки, — стає отроком.