21 січня – Міжнародний день обіймів.
 
 Подаруй обійми своїм близьким і друзям, хай вони посміхнуться! 

Обійми і дотики необхідні людині як повітря: без них може погіршуватися настрій і навіть може виникнути депресивне світосприйняття.

Психологи зазначають, що людині потрібно 8 обіймів в день для того, щоб відчувати себе щасливим.

Важливо, щоб обійми тривали не менше 20 хвилин, однак ліміт на обійми не встановлений.

Важливо, щоб це були саме обійми, дотики, через які люди обмінюються між собою позитивними почуттями підтримки, прийняття, близькості.  

 

ЯК ВИБРАТИ МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ? 

 

ЯК ВИБРАТИ ПРОФЕСІЮ?

 

Вибір професії краще зробити в старших класах середньої ланки. Тоді буде час на підготовку до майбутньої професії, та й у багатьох школах в старших класах починається профільна освіта.

Тверезо оціни свої «хочу» і «можу». Постарайся знайти ту професію, в якій найкраще будуть поєднуватися твої бажання і можливості.

Почитай інформацію про ті професії, які будуть затребувані до кінця твого професійного навчання. Такі прогнози роблять аналітики, і їх можна знайти в Інтернеті. Обирай із затребуваних професій, тоді питання: «як влаштуватися на роботу» не стане для тебе проблемою.

Не бійся вибирати те, що ти хочеш. Якщо бабуся, дідусь, мама і тато — медики, а в тебе до цього душа зовсім не лежить, не піддавайся на вмовляння. Пам’ятай — тобі з цією професією жити, а не їм.

Пройди декілька тестів на профорієнтацію. Вони допоможуть виявити ті області роботи, в яких ти досягнеш найбільших успіхів. Вони є в Інтернеті, також їх можна знайти в школі, наприклад, у шкільного психолога. Якщо професія або кілька професій обрані, пошукай людей, хто вже працює в цій сфері і поговори з ними. Так ти отримаєш погляд на професію зсередини, дізнаєшся не тільки її плюси, але й мінуси.

Вибір професії — справа нелегка, але необхідна. Адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, якою займається людина.

Як правильно вибрати професію? У першу чергу потрібно зважити всі «за» і «проти», оцінити різні професії з точки зору їх плюсів і мінусів. 

Необхідно подумати над наступними питаннями:

1.           Інтерес до професії. Хоч невеликий, але він повинен бути. Нецікава робота не приносить ні радості, ні задоволення. Але зате вона може стати причиною стресу і депресії. Воно Вам треба?

2.           Можливість розвинути здібності і таланти. Люди, які знаходять професію, яка відповідає цьому критерію, відчувають себе на роботі, як риби у воді. Виявіть свої таланти і спробуйте знайти їм застосування в майбутній професії.

3.           Заробітна плата. Якщо на роботі будуть мало платити, доведеться або шукати підробіток, або міняти професію. До професії, яка не приносить доброго доходу, інтерес втрачається. Якщо Ви не хочете, щоб таке сталося з Вами, всерйоз задумайтесь над тим, скільки грошей хочете отримувати, і вже відповідно до цього шукайте професію. Але потрібно пам’ятати ще про один момент. Він стосується кар’єрного зростання. Наприклад,  робота банківського службовця, на початковому етапі може оцінюватися значно нижче. Однак з часом, коли набирається трудовий стаж, ця людина просувається по службових сходах і отримує з кожним разом все більше. Тому якщо робота Вам підходить, але Ви незадоволені заробітною платою, дізнайтеся про можливості та перспективи кар’єрного росту. При гарній і сумлінній роботі скоро Ви будете отримувати більше, ніж Вам пропонували спочатку. 

4.           Професійно важливі якості. Не варто йти в співачки з поганим голосом, а в космонавти — зі слабким серцем. Кожна професія вимагає від людини певних здібностей, знань і умінь і якостей. Розглядаючи різні види професій, подумайте, якими якостями повинна володіти людина в кожній з них. Після цього запитайте себе: «А чи є у мене ці професійно важливі якості? Чи зможу я добре працювати і отримувати задоволення від такої роботи?».

5.           Затребуваність на ринку праці. Не секрет, що зараз спостерігається надлишок економістів та юристів. Отже, людям з такою спеціальністю важко знайти собі роботу. Вибираючи професію, оціните шанси на майбутнє працевлаштування. Для цього можна пошукати дані статистики в Інтернеті. 

 

ЯК ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНУ ПРОФЕСІЮ, ЯКА ПІДХОДИТЬ САМЕ ТОБІ? 

 

По-перше, майбутня професія повинна бути бажаною. Не слід піддаватися тиску з боку батьків, родичів і друзів. Вибір Вашої професії — це Ваш особистий вибір. Адже саме Вам доведеться працювати там, куди Ви підете, а не численним порадникам. 

По-друге, Ви повинні оцінити ваші можливості і здібності. Чим краще Ви їх обдумаєте, тим краще будете собі уявляти, яка професія найбільше підходить. 

Подумайте над наступним:

1.           Психологічні якості. На майбутній роботі Ви повинні відчувати себе психологічно комфортно. Оцініть позитивні якості і подумайте, в якій професії вони найбільш затребувані. Але не забувайте і про недоліки. Або майбутня професія повинна їх враховувати, чи Ваші недоліки не повинні заважати роботі.

2.           Знання, навички, уміння. Оцініть Ваш багаж знань. Відповідайте собі на питання: «Що я вмію робити найкраще? В якій області в мене є міцні знання, які я можу застосувати у роботі? ». 

3.           Освіта. Більшість професій вимагають певного рівня і типу освіти. І Ви повинні мати відповідну освіту. Якщо такої немає, то потрібно вчитися.

4.           Фізичні якості. Оцініть свій фізичний стан, і потім вибирайте із запропонованих професій ту, яка найбільш підходить за фізичними параметрами. Нерозумно, особливо в молодому віці, вибирати роботу, яка губить здоров’я. Професію можна поміняти, а нове здоров’я не купиш. Пам’ятайте про це.

5.           Можливості працевлаштування. Сюди відноситься затребуваність професій на ринку праці та можливість влаштуватися на роботу в певному місці. Наприклад, у Вас рідкісна спеціальність. Але в місті, в якому Ви живете, не потрібні такі фахівці. Вихід — переїхати в інше місто, і там отримати бажану професію. Вибір професії також залежить від способу життя, місця проживання, умов праці. Вибирайте для себе ту роботу, яку зможете виконувати, не ламаючи собі життя.

 

Професія, яка відповідає всім або хоча б більшості цих критеріїв, Вам найбільше підходить. Часто нам хочеться, щоб робота нас не обтяжувала, а приносила задоволення і радість. 

ЯК ВИБРАТИ ПРОФЕСІЮ ДО ДУШІ? 

Кращий варіант — перетворити своє хобі в роботу. Майстри своєї справи, які досягли великих успіхів, були в захваті від своєї роботи, тому що займалися улюбленою справою. 

 

Допомагаємо учням 9-12 класів обрати життєвий шлях.

Профорієнтація – не просто рішення. Це ланцюжок рішень, процес, що відбирає кілька років, а то й десятиліть. Оскільки мета школи – підготувати учнів до дорослого життя, профорієнтація має стати якщо не окремим курсом, то хоча б мати певну кількість годин, відведених на формування у дитини самоусвідомлення та навичок, що згодом допоможуть зробити правильний вибір.

Профорієнтація як комплекс мір: досвід західних країн

Мета європейської освіти – максимально зменшити кількість «безрезультатних» вступів уже на рівні середньої та старшої школи. Для цього існують певні етапи, покликані допомогти учню виявити свої здібності та інтереси, отримати практичні навички в обраних спеціальностях. А в разі необхідності дитині допоможуть змінити вибір та пройти практичний курс повторно.

У старших класах із учнями працюють кар’єрні консультанти, які мають допомогти дітям обрати майбутню професію. Вони проводять тестування, добирають напрямки та предмети, знайомлять із вимогами до вступу, розповідають про плюси і мінуси професії.

У деяких країнах профорієнтація починається вже з молодшої школи. Дітям пропонують прості веселі вправи, що допомагають задуматися про власні інтереси й здібності, тоді як на старшокласників чекає інтенсивна підготовка: клуби по інтересам, індивідуальні консультації, семінари, презентації вишів. Молодь вчать писати мотиваційні листи, заповнювати заявки й анкети, проходити співбесіди з приймальною комісією. Тож у шістнадцять років 90% школярів не лише знають де вчитись, а ще і мають уяву про навантаження у ВНЗ, комплекс предметів і те, що треба зробити для вступу до закладу.

Правильні установки – запорука успіху

 

Вправа 1. Фантазуємо і прогнозуємо

 

Попросіть учнів розписати свій ідеальний робочий день. Що б вони обрали? Сидіти за кермом авто чи ноутбуком? Писати книги, чи працювати руками? Зробити правильний вибір украй важливо. Інколи молоді здається, що висока зарплата чи престиж компенсують усе, втім, часто їхню професійну долю вирішують зовсім інші речі. Спробуйте пояснити, що деякі роботи не рекомендовані людям з певним темпераментом, характером або психотипом. Активно працювати у непідходящій галузі можна спочатку, на ентузіазмі, а далі прийдуть відтік сил, розчарування і втома.

Чимало людей починають розуміти свої схильності доволі пізно, змінюючи роботу за роботою, доки не знаходять вузький спектр справ, що мають прийнятний баланс стресу й задоволення. От чому важливо вивчити професію зсередини. Запропонуйте влаштуватися стажером на час канікул, піти у обраний виш, записатися на пари чи курси. Це дозволить впевнитися у виборі, або ж розвіяти ілюзію.

 

Вправа 2. Вчимося оцінювати та шукати можливості

 

Запитайте учнів, що у них виходить добре: малювати, готувати, ліпити, мити посуд, вирощувати квіти, збирати гербарій, ремонтувати речі, встановлювати комп’ютерні програми, шити, переконувати, заспокоювати, лікувати тварин, кататися на конях, робити масаж, зачіски, манікюр?

Запропонуйте пофантазувати на тему «Як за допомогою цієї навички можна заробити гроші?». Кому вона потрібна, де знайти цих людей, як з ними зв’язатися? Де вони працюють, у які кафе ходять, які сайти відвідують, у яких соцмережах, групах, на яких форумах спілкуються? Як домогтись їх довіри, зробити своїми клієнтами? Які матеріали, приміщення, зусилля потрібні, аби почати надавати обрану послугу?

Надихайте учнів записувати найнеймовірніші ідеї. По завершенні цього етапу розставте стільці у коло: кілька обраних професій має обговорити весь клас.

Школярі вже мають навички та люблять щось робити, але інколи захоплення не сприймаються всерйоз бо «це ж хобі», це нікого не зацікавить. Така думка помилкова. У світі потрібні найнеймовірніші ідеї та навички. Головне знайти свою нішу, вміти подати й монетизувати.

 

Вправа 3. Розвідка боєм

 

Якщо діти вже виділили свої перспективні вміння, запропонуйте їм поспілкуватися з роботодавцями у інтернеті.

Розкажіть класу про правила складання резюме: які пункти обов’язкові, на що зробити акцент, а про що краще не говорити. Нехай школярі внесуть до резюме як свої реальні навички, так і вигадані (в межах розумного – це теж частина тренування), або трохи перебільшать власні вміння. Дайте учням адресу кількох сайтів для пошуку роботи та попросіть розіслати резюме компаніям. На наступному уроці проаналізуйте, скільки відповідей отримали учні, чому не отримали жодної, яким був тон відгуку, як часто компанії дають відгуки на резюме?

Вправа допоможе зрозуміти, чого саме хочуть роботодавці, наскільки затребувана професія на ринку, які якості допомагають привернути увагу до своєї кандидатури.

Профорієнтація – це не тільки орієнтування на певний ВНЗ чи професію. Діти мають динамічно оцінювати оточуючий світ, шукати неочевидні на перший погляд можливості. Елементарна вправа – зайдіть на сайт вакансій та попросіть дитину ввести професію у пошук. Журналіст? Як ще це називається? Репортер? Кореспондент? Автор передач? Сценарист? Автор текстів? Усі слова та словосполучення відображають спектр можливостей, тож уявіть, наскільки звужуються шанси учня, якщо він знає лише одне слово – «журналіст».

Тут тестування на платформі центру зайнятості, після реєстрації та проходження тестів, кожен учасник отримує розгорнуті інтерпретації в особистий кабінет:

http://profi.dcz.gov.ua/tests/

http://proforientator.info/

http://proforientator.info/?page_id=5977

 

ЗНОву ЗНО

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО УЧАСТІ В ЗНО

Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. 
Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

 

 Зовнішнє незалежне тестування вимагає від абітурієнта вміння планувати самостійну роботу. Тому в процесі самостійної підготовки до ЗНО краще всю інформацію, яку необхідно засвоїти, поділити на частини і визначити їх пріоритетність. В першу чергу варто вивчати найскладніші розділи, щоб вистачило часу на їх повторення. Працювати необхідно в сприятливій для навчання обстановці до тих пір, поки відчуваєте, що засвоюєте матеріал. Як тільки рівень сприйняття інформації знизився, варто відволіктися від підготовки до ЗНО на 20 хвилин.

 Під час самостійної підготовки до ЗНО краще виконувати побільше різних тестових завдань. Їх можна знайти на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти і ВНЗ України, на спеціалізованих web-порталах. Виконуючи тестові завдання, контролюйте, скільки часу у вас займає пошук відповідей.

Щоб зовнішнє тестування пройшло успішно, необхідно не лише вивчити, систематизувати матеріал, а й попрацювати над своїм зовнішнім виглядом та поведінкою. 

Хвилювання – це природно, часто воно допомагає швидко налаштуватися на продуктивну роботу.

Щоб менше нервувати під час зовнішнього тестування, краще з’явитися до пункту тестування на 20 хвилин раніше. Їх вистачить для того, щоб налаштуватися на тести, підготуватися психологічно. Якщо є можливість, то краще прийти на тестування пішки.

Впевненість, спокій, вміння слухати інструктора, знання та інтуїція – це запорука вашого успіху при складанні ЗНО.

Зовнішнє тестування вимагає завчасної підготовки, в тому числі й психологічної.

Не варто ставити перед собою надзвичайно складні завдання, адже чим менше часу залишається до тестування, тим важче їх виконати. Краще сформулювати основну задачу, потім розбити її на невеликі частини, які дійсно можна вирішити у визначений проміжок часу. Це допоможе зменшити хвилювання, викликане майбутнім зовнішнім тестуванням, а сам шлях до успішного складання тестів ЗНО буде не таким тернистим.

Якщо важко відразу сконцентруватися на вивченні предмета, то варто почати з повторення матеріалу або з вивчення легшої теми. Як тільки праця стане більш продуктивною, можна переходити до більш складних розділів. Такий підхід не дозволить зневіритися у власних силах.

Кожен день варто виконувати спеціальні вправи, які допоможуть зняти емоційне напруження і втому. В день зовнішнього тестування такі вже звичні вправи допоможуть швидко побороти хвилювання.

Якщо ви впевнені в своїх силах і вмієте здобувати знання, то самостійний спосіб підготовки до зовнішнього тестування може виявитися найбільш ефективним. Головне – правильна мотивація. 

Зовнішнє незалежне тестування – це важлива подія в житті кожного абітурієнта, тому в переддень тестування варто приділити собі та своєму відпочинку максимум часу.

Зовнішнє незалежне тестування вимагає багато уваги. Тому напередодні ЗНО не варто себе перевантажувати, постійно тренуючись в складанні тестів, знову й знову вивчаючи власні нотатки або підручники.

НАВПАКИ, НЕОБХІДНО:

1.     виспатися, щоб встати в доброму гуморі, бадьорим, готовим до великих звершень;

2.     підготуватися психологічно, налаштуватися лише на позитив. Для цього можна роздрукувати власний сертифікат, у якому варто проставити по вибраним для тестування предметам максимальну кількість балів. Буде добре, якщо такий сертифікат буде постійно перед очима;

3. закохатися у вибраний для ЗНО предмет, відчути, що він вартий захоплення, інтересу. У своє захоплення слід дійсно повірити;

4.  пам’ятати, що думки матеріалізуються, тому не слід сумніватися у своїх знаннях. Краще думати про можливості, які відкриваються після складання ЗНО: про нових друзів, про омріяну професію, про переваги студентського життя;

5. просто повторити вивчений матеріал, щоб впевнено почуватися на зовнішньому тестуванні. Для цього краще виділити той час, коли працюється найкраще;

6.   за декілька днів до тестування можна «сісти» на спеціальну «розумову» дієту. До звичайного раціону можна додати мюслі, банани, родзинки, горіхи і шоколад;

7.     провести вільний час на свіжому повітрі.

 

НАЙОПТИМАЛЬНІШИЙ ВАРІАНТ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТІВ:

Розпорядок дня:

Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятись від звичних занять спортом – це буде своєрідним відпочинком.

Слід пам'ятати про свої "біоритми": «сова» неефективно працює з 6 до 8 год. ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призначенням лікаря.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу:

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питан­ня поспіль.

Є деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.

Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.

Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після і «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. – утретє, а через 8 – 10 год. – учетверте, і ще раз – через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.

Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, чи витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» запитання.

Запам'ятати можна найкраще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, малюнок, логічна схема.

Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам'ятовується набагато легше. Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.

Готуватися можна й так: перший день – самостійне вивчення, другий – повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вивчив. Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.

Шпаргалка — річ потрібна!

Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує матеріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати її на іспит не варто.

«Спокійно, тільки спокійно»

Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні запитання й дайте на них відповідь – переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз. Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гумору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів. Складіть план відповіді на іспиті – це теж заспокоює.

Тренуйся!

Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів — просто заради тренування. Не можна навчитись добре вирішувати тести, не виконуючи їх самих, використовуючи цю практику іншими видами контролю і самоконтролю. Ці тренування не тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід — самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішай!, але з розумом!

Тренуйся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, потрібний для виконання тестів. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування. 

Випробовуй!

У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, як правильно вирішувати окреме завдання чи тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж познайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей прояснить вам, що сааме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні.

Угадуй!

Якщо ви впевнені у виборі, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді перед іншими, то інтуїції варто довіряти. Така довіра, як правило, призводить до приросту балів.

Пропускай! 

Треба навчитися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов’язково впораєтесь. Просто нерозумно не дібрати балів тільки тому, що ви не добрались до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал яких вам невідомий. Звичайно така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Виключай!

Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках(а це легше), а не відразу на п’яти(що набагато складніше).

Скорочуй вибір!

Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох чи п’яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші — підходящими з рівною ймовірністю, то в цьому випадку правильніше буде не пропускати це завдання, намагатись вибрати відповідь інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це — теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь свідомо не годиться)- це теж знання, і нерозумно відмовлятися від його використання.

Думай тільки про поточне завдання! 

Коли ви бачите завдання (питання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які ви застосовували в одному(уже вирішеному вами), як правило не допомогають, а тільки заважають сконцентруватись і правильно вирішити інше завдання.

Читай завдання до кінця! 

Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатись зрозуміти умови завдання з «першими словами» й добудувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях.

Не засмучуйся!

У будь-якому професійно підготовленому тесті чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратись (так заплановано). Більше того, усі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.

Навіть, якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалили тест, пам’ятайте, що дуже часто відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з’ясуватись, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо і  не найвищий бал, то цілком пристойний.

Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату. Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, а й тримати їх (якщо висловлюватись термінами боксу). Треба категорично відмовитись від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.

Заплануй два кола!

Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) сеансу пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас «своїх» завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку довелося пропустити. (Подібний рецепт, на жаль не годиться для комп’ютерних тестів, які часто не дозволяють повертатись до попередніх завдань далі, ніж на один крок.)

БАЖАЮ ВАМ ДОБРЕ ЗДАТИ ЗНО!

 

Підготовка до ДПА

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА УЧНЯМ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ДПА.

 

Не скорочуйте час на сон. Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши героїчних зусиль

 

Залишайте час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок, занять спортом, спілкування з товаришами.

 

Якщо є така можливість, об’єднайтесь з однокласниками в групу з 3-4 осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде готувати. Потім, коли ви зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.

 

Налаштовуйте себе на успіх. Коли людина програмує себе на невдачу, посилюється тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися до екзамену.

 

В день іспиту прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка, легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим. Пам’ятайте, що певний рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та налаштуватися на робочий стан.

 

На усному екзамені відповідайте по суті питання, структуруйте інформацію. Отримавши питання, підготуйте письмовий план відповіді, визначивши ключові моменти та їх взаємозв’язки, чітко сформулюйте основні терміни. Це надасть вашій відповіді переконливість та послідовність.

 

Не мовчіть! Краще повторити свою думку іншими словами. Довгі паузи у відповіді сприймаються екзаменатором як слабкість або відсутність усвідомлених знань.

 

Зверніть увагу на те, що ви скажете на початку відповіді. Цим можна привернути увагу та справити позитивне враження на членів комісії.

 

Пам’ятайте, що краще сказати менше, але послідовно і логічно, ніж багато, але безсистемно.

 

Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і отримати гарний результат.

 

А тепер поговоримо про те як слід повторювати навчальний матеріал, щоб пам’ять працювала найбільш ефективно. 

 

1.           Облаштуйте власне робоче місце, приберіть зайві речі, що можуть заважати та відвертати увагу.

2.           Складіть план на кожен день підготовки, щоб чітко знати, що треба повторити сьогодні.

3.           Якщо відсутній робочий настрій, почніть з матеріалу, який ви знаєте краще, або який вас найбільше цікавить. Це допоможе активізувати пам’ять та увагу. Після цього можете працювати з розділом, який знаєте гірше.

4.           У процесі повторення включайте різні види мисленнєвої діяльності: визначайте головне, створюйте різні види опор: плани, схеми, малюнки, використовуйте асоціації.

5.           При кожному читанні матеріалу ставте основну мету: пригадати те, що вивчалося на уроках, узагальнити, перевірити рівень засвоєння.

6.           Використовуйте різні види читання: повільне з обдумуванням, вибіркове, оглядове. Це дозволить економити час та краще усвідомити зміст матеріалу.

7.           Виконуйте якомога більше практичних вправ та тестів, це дозволить удосконалити ваші уміння та навички. Про це особливо слід турбуватися при підготовці до зовнішнього оцінювання, яке проводиться на тестовій основі.

8.           Залиште вільний день напередодні екзамену, щоб ще раз переглянути матеріал та окремо зупинитися на складних питаннях.