БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ

Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

 Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви ЦЬКУВАННЯ.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

  ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

  ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі  словесне або фізичне продовжується – зверніться до практичного психолога та соціального педагога, класного керівника, до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

 Сміливо звертайтесь , щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

  ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

Навчання під час війни: корисні рекомендації для вчителя

Прості, але дієві поради, які допоможуть організувати освітній процес під час непростого етапу життя. На що насамперед необхідно звернути увагу вчителю під час роботи з учнями та їхніми родинами в режимі онлайн?

Вчитель – теж людина

1. Ваш емоційний стан також має значення. Якщо відчуваєте, що власні думки, страхи та тривоги переповнюють, спробуйте психологічно налаштувати себе на роботу. Зробіть те, що може допомогти опанувати негативні емоції: подихайте свіжим повітрям, зробіть декілька фізичних вправ, помедитуйте, послухайте класичну музику, заспівайте улюблену пісню тощо. Діти вас знають, і навіть якщо на обличчі буде посмішка, очі можуть видавати сум та тривогу.

2. Інструктаж – це наша спільна безпека. Починайте день з повторення важливих правил безпечного життя. Нагадуйте про те, як важливо реагувати на сирену за певним алгоритмом та не нехтувати укриттям, адже воно може врятувати життя!

Комфортне середовище для кожного представника освітнього процесу

1.Більше слухайте. Нічого страшного, якщо у цей період діти доповнюватимуть свої відповіді певними враженнями, думками про сьогодення. Є ймовірність, що дитина замість відповіді на ваше запитання буде розповідати про наболіле. Не перебивайте, дайте змогу поділитись емоціями. За нагоди – підтримайте, а вже потім повторіть своє запитання. Поставтесь із розумінням до кожної конкретної ситуації.

2.Добираючи візуальний матеріал, враховуйте загострену емоційну реакцію учнів. Контент не повинен лякати та засмучувати дітей. Зупиніть свій вибір на позитивних та яскравих добірках.

3.Намагайтесь створити психологічно безпечне середовище під час занять – це покращить настрій вам та допоможе учням. Не кожна дитина має змогу постійно знаходитись поруч з дорослими, саме тому буде доречною фраза: «Якщо вам стало страшно, або ви злякались певних звуків, одразу говоріть мені про свої емоції».

4.Не забувайте про інформаційну безпеку дітей. Систематично повторюйте, що є правдива інформація та фейкова, і в цей період необхідно вдумливо та критично аналізувати увесь інформаційний контент. У цьому завжди допоможуть батьки та педагоги.

5.Працюйте над створенням почуття безпеки в учнів за допомогою фрази: «Ви завжди можете проговорювати емоції, які відчуваєте, своїм рідним, мені та шкільному психологу», «Наша країна робить все можливе задля якнайшвидшого відновлення миру на всій території», «Перемога буде! Необхідно набратись терпіння й ще трохи зачекати».

6. Вчитель достеменно не знає, що довелось пережити кожному учню. Саме тому необхідно уникати слів, які можуть викликати в учнів негативні емоції, спогади, наприклад: «літак», «снаряд», «ворог», «окупант», «жертва», «смерть», «втрата».

7.Не обіцяйте того, що неможливо реалізувати. Діти можуть запитувати у вчителя, коли вони повернуться у школу, як швидко відбудують місто або їхнє житло. Як би вам не хотілось заспокоїти дітей та наблизити ці моменти, опановуйте власні емоції та відповідайте абстрактно: «Я вірю в те, що це скоро стане можливим», «Спільними зусиллями ми досягнемо очікуваних результатів», «Наша держава робить все можливе задля швидкого відновлення освітнього процесу у звичному для нас форматі».

8.Позитивні емоції – це завжди добре. Більше посміхайтесь, жартуйте, використовуйте освітній процес не лише як можливість опанувати нову тему, але й як змогу створити психологічно позитивний мікроклімат у класі. У програмі «ZOOM» це дуже просто реалізувати, адже всі учасники конференції мають змогу бачити одне одного в реальному часі.

Головна мета – навчання

1.Маючи академічну свободу, педагог може змінювати порядок тем відповідно до результатів учнів. Використовуйте цю можливість, а також не поспішайте опановувати нові теми без ретельного відпрацювання попередніх.

2. Використання міжпредметних зв’язків – чи не найцікавіший спосіб заохотити кожну дитину до практичної діяльності. Можна пропонувати створення інформаційних продуктів у різних програмних середовищах. Наприклад, текстові матеріали з актуальної теми, презентації як підсумок та систематизацію знань з певного розділу, відеоролики та відео презентації до творів та тем з інформатики, музичного мистецтва тощо.

3. Встановлення практичного зв’язку з життєвими ситуаціями – важливий етап освітнього процесу, навіть під час дистанційного навчання. Стимулюйте дітей до практичного використання матеріалу, заохочуйте впроваджувати (застосовувати) отримані знання та навички у реальному житті. Цей етап можна реалізувати через самостійну практично-дослідницьку роботу учнів.

4. Зараз є нагода створювати і оцінювати культурну значущість аудіовізуальних та друкованих текстів, тобто працювати над формуванням медіаграмотності здобувачів освіти. Якщо є технічна можливість, діти залюбки виконуватимуть задачі вчителя.

5.Якщо вчитель веде четвертий клас, використання одного завдання на етапі повторення матеріалу за третій клас допоможе дитині відчути позитивні емоції, адже вона швидко впорається. Це стимулюватиме до нових звершень.

6. Не варто забувати про розвиток системного та критичного мислення, формування медіаграмотності у здобувачів освіти через виконання певних видів діяльності.

7. Під час роботи на уроках літературного читання важливо не лише давати змогу учням читати та говорити, але й не забувати про такий важливий вид мовленнєвої діяльності як слухання. За можливості декламуйте вірші, читайте казки та оповідання, надиктовуйте певний матеріал за допомогою голосових повідомлень. Такий комплекс дій допоможе учням вдосконалити українську мову.

8. Постійна зміна видів діяльності допоможе підтримувати в учнів пізнавальний інтерес.

9. Завдання творчого характеру пропонуйте виконувати за бажанням, адже не у всіх дітей є змога результативно працювати, наприклад, з огляду на відсутність необхідного, канцелярського приладдя або швидкісного інтернету.

10.Використовуйте безоплатний і доступний у мережі матеріал: відео уроки, презентації, навчальні та освітні платформи тощо. Залучайте учнів до опанування певних тематичних додатків.

Отже, у який спосіб ви б не планували свою роботу, завжди залишайте час на зворотний зв'язок з учнями – він має важливе значення. Пропонуйте учням декілька варіантів обговорення та аналізу власного навчального прогресу, підтримуйте, надихайте та хваліть навіть за найменші успіхи. Для дітей це зараз так важливо!

Матеріали взято з сайту

https://zaxid.info/post14_21028_63

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

 

ü    Лист МОН від 27.06.2022 № 1/7035-22 «Про підготовку до початку та особливості організації освітнього процесу в 2022/23 навчальному році» тощо (https://osvita.ua/legislation/tag-lystymon/).                     Лист МОН від 10.06.2022 № 1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України»;

ü Лист МОН від 25.03.2022 № 1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії»;

ü    Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022 "Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні" https://clck.ru/sT9ku

ü    Лист МОН від 12.04.2022 № 1/4068-22 "Щодо недопущення участі неповнолітніх у наданні інформації ворогу про військові позицій Збройних сил України" https://is.gd/aXxte0

ü    Лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» https://is.gd/TMNf19

ü    Лист ІМЗО від 04.04.2022 № 22.1/10-434 «Кращі практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів» https://is.gd/yBy8Uf

ü    лист МОН від 30.05.2022 № 1/5735-22 «Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні»;

ü    ст. 21, 22 Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» 1999 р

ü    Лист МОНУ Про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти» від 30.11.2020 № 6\1427-20 https://clck.ru/sT9kK

ü    Лист МОНУ «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному роцівід» 30.08.2020 №1\9495 https://is.gd/zzmPMp

ü    Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України” https://is.gd/A7ctuZ

ü    Наказ МОНУ Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти від 28.12.2019 № 1646 

ü    Лист МОНУ щодо створення у 2019-2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок від 27.06.2019 №» 1/9-414 

ü    НАКАЗ МОНУ від від 06.08.2018 р. № 609 Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти 

ü    Етичний кодекс психолога від 18.12.1990. 

ü    МОНУ Наказ від 03.05.99. № 127 Про дозвіл батьків. 

ü    МОНУ Лист від 27.08. 2000. № 1/9 – 352 Про ведення документації і звітності психологічної служби. 

ü    МОНУ Наказ від 19.10.01. № 691 Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів. 

ü    МОНУ Наказ від 20.04.01. № 330 Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах 

ü    МОНУ Наказ від 15.06.2004 р.№ 1/9-324 Про внесення змін і доповнень до нормативної чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів 

ü    МОНУ Лист від 14.02.05. № 1/9 – 64 Про тривалість робочого тижня практичних психологів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів. 

ü    МОНУ Наказ від 08.12.05 № 1/9 – 701 Про освітній кваліфікаційний рівень практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів .

ü    Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів від 26.09.12 № 1/9-683 .

ü    Лист МОН Від 30.10. 2018р. № 1/9-656 “Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей ”.

ü    Лист МОН Від 29.12.2018р. № 1/9-790 “Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашнього насильству та булінгу” ” .

ü    Методичні рекомендації щодо впровадження циклограм діяльності працівників психологічної служби.

ü    Матеріали для використання в роботі під час воєнних дій. https://is.gd/D7iCGF

ü    Психологічна допомога під час війни https://is.gd/ci7c9b

ü    Конвенції  ООН  «Про права дитини»

ü     ст. 21, 22 Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» 1999 р

ü Загальної декларації прав людини.

__________________________________________________________________

Алгоритми виявлення та реагування працівників психологічної служби закладу освіти на вчинення насильства щодо дитини

• При отриманні інформації/повідомлення про випадок жорстокого поводження з дітьми або життю чи здоров’ю яких загрожує небезпека, передає інформацію для подальшого реагування керівнику(-ці) закладу або уповноваженій особі.

• У випадку особистого виявлення дітей, які постраждали від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю яких загрожує небезпека або/та став свідком таких подій:

- вживає заходи для припинення жорстокого поводження;

- невідкладно надає дитині належну допомогу та за потреби забезпечує

надання екстреної медичної допомоги;

- не залишає дитину наодинці;

- передає інформацію для подальшого реагування керівнику(-ці) закладу або уповноваженій особі;

- може провести первинне опитування учасників інциденту: постраждалої

особи, кривдника(-ці) чи кривдників, свідків.

• Забезпечує організацію психологічного супроводу та соціально- педагогічного патронажу в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним проявам та наслідкам жорстокого поводження з дітьми, залишення дитини в небезпеці.

• Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, в проведенні оцінки потреб дитини та у роботі міждисциплінарної команди по здійсненню соціального захисту дитини (за погодженням з керівником(-цею) закладу).

Методичні рекомендації «Небезпечні інтернет-групи, ігри, квести, челенджі»

Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства:

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Постанова від 22 серпня 2018 р. № 658 Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі

Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству

Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами

Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у всесвітній мережі є важливими завданнями.

Зокрема, на сайті МОН можна знайти розділ “Безпека дітей в Інтернеті” для підвищення рівня обізнаності батьків і вчителів.

Крім того, діють телефони"гарячих ліній", за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, зокрема випадки, пов’язані із соціальними мережами.

• Національна дитяча гаряча лінія:0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних),116111 (безкоштовно з мобільних).
• Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства –15-47.
• Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства –116-123.

На платформі цифрової освіти ДІЯ також можна знайти освітній Серіал для батьків "Безпека дітей в інтернеті" про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок, сексуального насильства.

На сайті Міністерства цифрової трансформації оприлюднено онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів". У ньому розміщена інформація про найбільш актуальні проблеми віртуального життя дітей, способи розв’язання проблем та захист дітей онлайн під час карантину.

Ми спільно маємо відслідковувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, вчителів та дітей щодо можливих ризиків.