Що таке щастя?

 Притча про справжнє щастя

В одній маленькій країні, в невеликому містечку, де всі знають одне одного і немає таємниць, де радості загальні, а нещастя, поділені на всіх, вже й не здаються нещастями, народився в давні незапам'ятні часи один хлопчик, котрий довів, що не місце прикрашає людину, а що, навпаки, є такі люди, які не тільки можуть прикрасити собою будь-яке місце і час, а можуть залишитися в пам'яті людей назавжди. Таким виявився і цей звичайний хлопчик.

Незвичайним у хлопчикові було тільки те, що він дуже рано навчився не тільки чути і бачити. Він умів вбирати у себе все, почуте і побачене, умів зрозуміти все і безстрашно шукати відповіді на незрозумілі йому запитання. У допитливому хлопчику причаївся невтомний шукач Істини. Він хотів знати більше, більше, ще більше ... Усе! Дізнавшись одне, він тут же кидався на пошуки нового, ще більш цікавого і незрозумілого.

Коли хлопчикові виповнився один рік, в будинку його батьків зібралися жителі містечка, щоб привітати хлопчика з його першим ювілеєм. Кожен подарував йому власноруч намальований малюнок з одним, єдиним побажанням. Усі бажали хлопчикові Щастя, і супроводжували своє побажання власним зображенням Щастя. І всі ці зображення відрізнялися одне від одного, і їх виявилося рівно стільки, скільки у місті було жителів.

Хлопчик ріс і ніколи не розлучався зі своєю колекцією уявлень про Щастя. Він ніяк не міг зрозуміти, що ж таке "Щастя"?

Чому всі йому бажали його, але зображували по-різному.

Коли він підріс, то виїхав з рідного міста і присвячував увесь свій вільний час спілкуванню з людьми, і ставив їм усім одне і те ж питання:

- Що таке щастя?

Люди сміялися, або ставали сумними, описуючи щастя, або його відсутність, і так само, як в малюнках, у кожної людини було своє Щастя. Але воно ніколи не збігалося навіть у двох людей, незалежно від того, чи були вони чужими або найближчими.

Усі описували щастя по-своєму. Для чоловіків це була робота, професія, друзі, гроші, машини, яхти, подорожі. Для юнаків та дівчат - любов, веселощі, розваги. Для жінок - сімейне вогнище, діти, чоловік, добробут, наряди, коштовності, краса. Але загальної картини не виходило.

Він намагався зібрати її з окремих деталей, як мозаїку, але ні - не було цілісної картини. Вона нагадувала ковдру з клаптиків, позбавлених життя.

Хлопчик став юнаком, потім чоловіком, і все своє життя присвячував пошукам Щастя. Іноді йому здавалося, що він його досяг, але варто було зробити один незручний рух або допустити одну неправильну думку, і його картина Щастя знову розліталася на тисячі осколків, занурюючи його в печаль. Здавалося, що він уже ніколи не отримає відповіді на питання всього свого життя.

Він пережив все, що тільки можна було пережити. Він любив і був коханим, він мав дітей і дав їм гідне виховання, він працював і подорожував, але завжди сумлінно і невпинно шукав відповідь на своє питання... Марно!

І одного разу він почав благати Бога:

- Господи! Я задоволений всім, що маю, я нічого в тебе не прошу, але скажи мені, що ж таке "Щастя"? Мені побажали його всі жителі мого рідного міста, коли мені виповнився один рік. Так володів я ним колись? Чи було воно в мене?

Він не помітив, як від молитви перейшов в міцний сон і поринув у небуття... І там, в самій глибині небуття, він почув:

- Стань Майстром і сам виліпи Щастя, тоді ти дізнаєшся, що це таке.

Він став Майстром, він виліпив Щастя і рушив показати його людям, щоб почути, що вони йому скажуть. Але знову не було згоди. Скільки було людей, стільки було думок. А Майстер продовжував удосконалювати свою прекрасну, неземної краси вазу, але все ж знаходилися люди, які пропонували якісь нові доповнення, нові деталі, і завершення не наставало.

Майстер постарів, прийшов його час закінчувати своє земне життя, а відповіді все ще не було. Але в останній момент його погляд ще раз затримався на створеному ним Щастю і промінь сонця, що відбився на ідеальній поверхні, раптово як осяянням відкрив йому секрет щастя.

Немає рецепта або картини щастя для всіх. Кожна Людина - Великий Майстер, здатний створити своє кришталеве, глиняне, дерев'яне, кам'яне або будь-яке інше, чудове щастя, надавши йому обриси і властивості власної Душі. Твоє Щастя - це дзеркальне відображення твоєї Душі.

Вітаю з Міжнародним днем щастя!

Нехай в кожного буде своє, але таке бажане щастя!