Година психолога "Типи темпераменту"

Мета: надати інформацію про вроджену особливість організму людини - темперамент як незмінну властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини; навчати розрізняти та визначати типи темпераменту, знаходити шляхи взаємодії з людьми, в яких інший тип темпераменту.

Темпера́мент (лат. temperamentum — «належне співвідношення частин») — вроджена стійка властивість людської психіки, одна з найважливіших структурних одиниць психодинамічної організації психічної діяльності, що визначає реакцію людини на інших людей та на події, що з нею відбуваються.

Вперше ввів термін "темперамент" давньогрецький лікар Гіппократ.

Він пояснював темперамент як особливості поведінки, переважанням у організмі одного з «життєвих соків» (чотирьох елементів): переважання жовчі (грец. χολή, холе, «жовч, отрута») робить людину імпульсивною, «гарячою» — холериком, переважання лімфи (грец. φλέγμα, флегма, «мокротиння») робить людину спокійною й повільною — флегматиком, переважання крові (лат. sanguis , сангвіс, «кров») робить людину рухливою й веселою — сангвініком, переважання чорної жовчі (грец. μέλαινα χολή, мелена холе, «чорна жовч») робить людину сумною й боязкою — меланхоліком.

Цю теорію продовжував досліджувати Гален, давньоримський лікар. Її назвали - гуморальною.

Вперше науковий підхід до з'ясування фізіологічних основ темпераменту у своєму вченні про типи вищої нервової діяльності у тварин і людини здійснив І. Павлов.

Він висунув гіпотезу, що в основі індивідуальних відмінностей в поведінці лежать властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість.

І. Павлов визначив чотири типи нервової системи:

Сангвінік - сильний, врівноважений, рухливий тип;

Флегматик - сильний, врівноважений, інертний тип;

Холерик - сильний, неврівноважений тип;

Меланхолік - слабкий тип;

_________________________________________________________________________________

Визначте свій тип темпераменту за допомогою онлайн тесту:

https://cutt.ly/ptbSTX6

КАЗКА «ЧОТИРИ ЛИЦАРІ»

 

У давні часи в одному королівстві жило чотири лицарі. Звали їх Холерик, Сангвінік, Флегматик, Меланхолік. Усі вони були озброєні, їздили на чудових конях, але були дуже різними.

 

Холерик жодної хвилинки не міг всидіти спокійно. Він гасав цілий день на коні, голосно кричав, розганяв усіх розбійників навкруги. Тільки-но він дізнався, що десь з’явився дракон, одразу ж мчав туди, щоб перемогти його. Але якщо йому не вдавалося подолати дракона, то поєдинок для нього ставав уже не цікавим. Залишав дракона і їхав шукати інших пригод.

 

Сангвінік теж робив усе швидко і весело. Якщо він вирішив побудувати собі новий замок, то працював, старався і не переставав працювати, поки не закінчить роботу. Він не відмовлявся посміятися й піти з друзями на полювання. І хоча битися не любив, якщо задирака Холерик викликав його на битву, але міг дати собі раду.

 

Лицар Флегматик, навпаки, робив усе повільно. Будуючи свій замок, він тижнями думав, як поставити башту. Захоплений своєю роботою, він навіть не помічав драконів, які гуляли просто навколо його замку. А коли нарешті помічав, то так довго ретельно готувався до битви, що дракони без особливих зусиль встигали заховатися.

 

Меланхолік був найбільш тихий і сумний. Він завжди всього боявся. Якщо розбійники оточували його замок і, галасуючи, насміхалися з нього, то він одразу починав плакати. Він лякався драконів, що пролітали повз, і любив сидіти на лавочці, у тиші свого парку. А коли він будував замок, то слухняно виконував поради інших лицарів.

 

У короля, якому служили ці лицарі, була чудова донечка. Сталося так, що всі вони покохали її. Зібралися вони разом, порадилися і вирішили рушити до короля, просити його віддати дочку заміж за одного із них.

 

Під’їжджаючи до королівського палацу, вони побачили, що страшний велетень-людожер стоїть біля воріт із величезною палицею і нікого до принцеси не пускає.

 

Холерик, не замислюючись, кинувся у бій з велетнем. Той змахнув палицею — і Холерик вилетів із сідла, покотившись колобком по землі. Лицар одразу ж підвівся і, розмахуючи обламаним мечем, почав кричати, що велетень поводиться нечесно, що вони в різних вагових категоріях.

 

Побачивши, це, Меланхолік схлипнув і промовив: «Ось завжди так! Ну чому мені так не щастить?». Повернув коня і вирушив додому.

 

Флегматик почухав потилицю, подумав і вирішив: «Нічого не вдієш із цим велетнем. Та нічого. Приїду завтра. Може, йому набридне тут сидіти. Я можу й почекати, поки він піде».

 

А Сангвінік відразу ж зрозумів, що велетня йому не подолати. Він лісом об’їхав палац, закинув мотузку на стіну з іншого боку і, наспівуючи пісеньку, поліз на башту до принцеси. Але мотузка обірвалася, і Сангвінік упав. Потім він підвівся, потер побиті коліна, усміхнувся й вирішив побудувати повітряну кулю, щоб перелетіти на ній через високий мур королівського палацу.

 

Принцеса зі своєї башти спостерігала, що робили всі її кавалери. І всі вони розчарували її. Адже Холерик хоч і був хоробрий, але тільки кричав, а не шукав виходу із цієї ситуації. Флегматик не дуже поспішав до своєї коханої. Сангвінік хитрував і не бажав вступати в бій зі страшним велетнем-людожером. Меланхолік же взагалі злякався й розгубився.

 

Минуло кілька днів, і знову всі лицарі з’явилися біля воріт палацу. Холерик прийшов першим на чолі великого озброєного загону. За цей час він обскакав усе королівство й зібрав найсильніших лицарів на битву з велетнем. Побачивши це, велетень кинув палицю і втік. Принцесі сподобалася невгамовність Холерика.

 

Раптом вона побачила, що до палацу летить повітряна куля, у кошику якої сидить Сангвінік і усміхається. Принцеса була в захваті від його кмітливості.

 

Цієї ж хвилини у вікно башти залетів поштовий голуб. До його шийки стрічкою було прив’язане послання. Це була балада про любов, яку склав Меланхолік. Принцеса була розчулена цим віршами. Вони їй дуже сподобались. 

 

Раптом на дорозі загуркотіли важкі вози. Це повільний Флегматик віз щедрі дарунки прекрасній принцесі. І він теж їй сподобався своєю стриманістю й діловитістю.

 

Четверо лицарів вишикувалися перед королем і його донькою, щоб попросити руки принцеси.

 

— Спочатку я була розчарована вами, — сказала прекрасна принцеса. А тепер я в захваті від вас. У темпераменті кожного з усіх я побачила чудові риси. Але я вибираю…

Обговорення

• Діти, як ви вважаєте, кого вибрала принцеса, хто став її чоловіком?

 

Ви не знаєте? Правильно, тому що це неважливо. Адже принцеси бувають також різні. Комусь більше подобається один тип темпераменту, комусь — інший. Головне в казці, що хороших чи поганих типів темпераменту немає, як немає тільки хороших людей і тільки поганих. У кожній людині є всього потроху і від Сангвініка, і від Холерика, і від Флегматика, і від Меланхоліка. Але чогось одного може бути більше.

 

• А чи хочете ви дізнатися, що таке темперамент?

Це такі особливості Королівства нашого Внутрішнього Світу (нашої психіки), які виявляються в тому, наскільки людина швидко чи повільно діє, говорить, як глибоко переживає різні події в житті.

 

 

Бесіда за змістом казки

Запитання дітям:

• Пригадайте, як звати лицарів і скільки їх було.
• Хто з лицарів був найшвидшим, найенергійнішим, найрухливішим?
• Які гарні риси у Сангвініка?
• Якими якостями перевершує інших лицарів Флегматик?
• Які переваги у Меланхоліка?