Арт - терапевтична вправа «Карта щастя»

(пропонується для всіх учасників освітнього процесу)

Мета: пізнання себе, усвідомлення своїх почуттів, формування розуміння в якому напрямку рухатись для якісних змін у своєму житті.

Тривалість: 15-20 хвилин.

Матеріали : аркуш паперу, фарби, пензлик.

Як виконувати вправу:

-         Покладіть аркуш перед собою;

-         Уявіть своє щасливе життя, яким ви його бачите;

-         Прочитайте перелік Щасливих звичок та оберіть 3, які відгукнулись у вашій душі;

-         Намалюйте ці 3 звички, а в центрі зобразіть своє щастя (це може бути будь-який яскравий образ, який відображає ваші позитивні почуття)

                                        Перелік Щасливих звичок:

1.     Сміх. Слухати та дивитись гумористичні програми, смішні оповідання або ролики.

2.     Ранкова зарядка.

3.     Фітнес.

4.     Прогулянка парком.

5.     Читання книги.

6.     Улюблена музика.

7.     Масаж, самомасаж.

8.     Спілкування з друзями.

9.     Спілкування з родиною.

10.     Виїзд на природу.

11.     Онлайн - відвідування театру, концерту,  виставок…

12.     Подарунки для себе.

13.     Благодійність.

14.     Виспатись …

Після закінчення творчої роботи , подивіться на неї уважно і дайте відповідь на питання:

-         Що ви відчуваєте в даний момент  ( дивлячись на свій малюнок?)

-         Яку щасливу звичку ви починаєте втілювати з сьогоднішнього дня?

Що може наблизити вас до щастя?

Пізнати себе, розуміти свої почуття - це вже бути щасливим!

Успіху вам!

Нехай яскраве світло цього великого свята осяє весь світ, подарує надію, радість і щастя людям. І нехай завжди душа Ваша іскриться вірою, помисли — добром, а серце — любов’ю. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Права та обов'язки дітей

В нашій державі не існує окремого законодавства для неповнолітніх, але ще в 1991 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. Права дітей захищені нормативною базою — це окремі статті Сімейного, Цивільного, Кримінального кодексів, які регулюються законами: «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства у сім’ї».

Кожна дитина має право на життя, на ім’я, на громадянство, право знати своїх батьків. Діти повинні жити зі своїми батьками, вони не можуть бути розлучені з батьками всупереч їхньому бажанню, і тільки за деякими винятками. Дитина має право на усиновлення.

До особистих прав дитини належить право на повагу до її гідності. Це означає, що ніхто не має права жорстоко поводитись з дітьми, бити чи катувати їх.

Діти мають право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї. В окремих сім’ях батьки погано ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків, не дбають про виховання дітей, не піклуються про задоволення їхніх потреб у їжі, одязі, ласці. До таких батьків держава може застосовувати певні заходи. Зокрема, вони можуть позбавлятися батьківських прав.

Кожна дитина має право вільно висловлювати свої погляди, до яких потрібно уважно прислухатися. Необхідно поважати право дитини на свободу думки, совісті і релігії, свободу асоціацій і мирних зборів. Вона має право на інформацію. Закон повинен захищати її від втручання у особисте життя.

Конвенція декларує захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи або зловживання. Вона має право на медичне обслуговування, соціальне забезпечення.

Кожна дитина повинна вчитися. Її освіта спрямована на розвиток здібностей у повному обсязі, виховання поваги до прав дитини і основних свобод, виховання поваги до батьків, підготовку до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності людей та дружби між ними, виховання до навколишньої природи.

Діти мають права на захист від економічної експлуатації, що спричиняє небезпеку їх здоров’ю. Дитина повинна бути захищена і від незаконного вживання наркотиків, від сексуального розбещення, торгівлі ними. Її не можна піддавати тортурам і катуванню. Конвенція про права дитини вимагає від країн, що ратифікували її прийняття всіх заходів по її дотриманню.

У 41 статті конвенції викладені права людини, якими володіє кожна дитина у віці до 18 років і які необхідно поважати і захищати.

Стаття 1

Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Стаття 2

Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.

Стаття 3

В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5

Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.

Стаття 6

Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

Стаття 7

Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Стаття 8

Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.

Стаття 9

Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Стаття 12

Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.

Стаття 13

Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.

Стаття 14

Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.

Стаття 15

Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.

Стаття 16

Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Стаття 17

Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.

Стаття 18

Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Стаття 19

Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Стаття 24

Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

Стаття 26

Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.

Стаття 27

Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Стаття 28

Дитина має право на освіту. Держава вводить обов’язкову, доступну і безплатну початкову освіту, сприяє розвиткові різних форм середньої освіти, забезпечує її доступність для всіх дітей. Шкільна дисципліна забезпечується методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини. Освіта має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, здібностей дитини, на виховання поваги до прав людини та основних свобод, на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі миру, дружби, розуміння, толерантності і рівноправності, на виховання поваги до навколишньої природи.

Стаття 30

Дитина має право користуватися своєю культурою.

Стаття 31

Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

Стаття 32

Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.

Стаття 33

Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

Стаття 34

Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.

Стаття 38

Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

Стаття 40

Кожній дитині, яку звинувачують у порушенні законодавства або у злочині, гарантується презумпція невинності, поки її вина не буде доведена, одержання правової допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту, свобода від примусу щодо давання свідчень чи визнання вини, повна повага її особистого життя, а також поводження з урахуванням її віку, обставин і добробуту. 

   

Година психолога на тему: "Вибір професії - завдання з багатьма невідомими"

Мета:

· ознайомити учнів з формулою вибору професії;  

· допомогти старшокласникам у визначенні своєї мети стосовно майбутньої             професії;

·  розвивати у школярів навички самоаналізу, потребу у самовдосконаленні;

·  виховувати відповідальне ставлення до професійного самовизначення.

 Людина для професії чи професія для людини?

«Щоб реалізувати свої мрії в реальний успіх, Ви повинні працювати. Працювати багато, наполегливо, постійно -це шлях до вдосконалення і максимальному результату».

Джон Паттерсон

«Якщо Ви по-справжньому вірите в те, що робите, не дозволяйте ніяким обставинам стримувати Вас. Кращі в світі досягнення стали можливими не «ЗАВДЯКИ», а «ВСУПЕРЕЧ». Головне – робити свою справу».

Дейл Карнегі

«Якщо хочеш досягнути успіху, навчися переносити і невдачу»

Макс Гитомер

«У кожного з нас є заповітна мрія. Щоб вона стала реальністю, потрібен план, процес, персонал, наполегливість, терпіння і бажання».

Джеффрі Гітомер

«Успіх до мене прийшов тому, що я вічний «студент».

Джеффрі Гітомер

Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду.

У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками.

Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити?

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, – одна з умов відчуття життєвої повноцінності.

Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» і «спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності. Наприклад, вона лікар за професією, хірург за спеціальністю, він за професією будівельник, а за спеціальністю може бути бетонником, арматурником, зварювальником, кранівником тощо.

Мрія й реальність – як їх поєднати? Як не помилитись у виборі своєї дороги, щоб бути щасливим у праці? Ці проблеми ми з вами маємо розв’язувати сьогодні на класній годині. Спробуємо вирішити, що ж має обиратися: людина для професії чи професія для людини?

Щоб обрати свій фах, необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці. Існує формула вибору професії, яка в загальному вигляді показує, як прийняти оптимальне рішення.

«Формула професії»

Мета+Предмет+Засоби+Умови=Професія

Оберіть мету, предмет, умови праці, які Вам найбільш імпонують

1.     Мета праці:

Ø Оцінювати, перевіряти

Ø Досліджувати щось, робити відкриття

Ø Перевозити щось

Ø Виготовляти якісь предмети

Ø Вчити, виховувати, консультувати

Ø Створювати щось нове, творити

Ø Керувати людьми

Ø Обслуговувати щось або когось

Ø Постійно працювати над собою, “бути у формі”.

2.     Предмет праці:

Ø Технічні об’єкти

Ø Тексти, графіка, числа

Ø Економіка та політика

Ø Мистецтво

Ø Наука

Ø Рослини та мікроорганізми

Ø Тваринний світ

Ø Люди

Ø Деталі та матеріали

3.     Засоби праці:

Ø Ручні

Ø Механічні

Ø Автоматичні

Ø Комп’ютерні

Ø Інтелект

Ø Виразні рухи, міміка

Ø Творче мислення

Ø Можливості організму та органів чуття

Ø Голос, інтонація.

4.     Умови та організація праці:

Ø    Побутовий мікроклімат

Ø    Приміщення з великою кількістю людей

Ø    Роз’їзди

Ø    Самостійність

Ø    Відкрите повітря

Ø    Екстремальні умови

Ø    Особливі умови

Ø    Вишукані стосунки

Ø    Робота вдома.

Чинники, які Ви обрали, можуть бути складовими бажаної для вас професії та складати її змістовну формулу.

Існує 8 факторів вибору професії (за Е.А. Климовим).

1.    Позиція старших членів сім’ї

2.    Позиція товаришів, подруг

3.    Позиція вчителів, шкільних педагогів

4.    Особисті професійні плани

5.    Здібності

6.    Рівень домагань суспільного визнання

7.    Інформованість

8.    Схильності

Вважається, що кожна людина має здатності до певної діяльності. Тому було б логічним припустити, що саме вони і визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Можливо, не буде перебільшенням сказати, що:

-  Ніхто в світі не знає всі свої здібності.

-  Не всі уміють застосувати навіть ті здібності, які мають і про які знають.

Формула вибору професії

Формула складається з семи послідовних кроків, які необхідно зробити для того, щоб прийти до певного рішення у виборі професії.

Крок 1 – Скласти список відповідних професій.

Склади список професій, які Тобі подобаються, цікаві, за якими хотів би працювати, які Тобі підходять.

Крок 2 – Скласти перелік вимог до обраної професії.

Склади список своїх вимог у такому порядку:

·       обрана професія і майбутній рід занять;

·       обрана професія і життєві цінності;

·       обрана професія і життєві цілі;

·       обрана професія і Твої сьогоднішні “гарячі” проблеми;

·       обрана професія і реальне працевлаштування за фахом;

·       бажаний рівень професійної підготовки;

·       обрана професія і Твої схильності і здібності;

·       бажані умови роботи, зміст і характер праці.

Крок 3 – Визначити значимість кожної вимоги.

Визнач, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна й не враховувати.

Крок 4 – Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій.

Крім вимог, які є у Тебе до професії, існують і вимоги самої професії.

Проаналізуй, чи розвинені у Тебе важливі для професії якості, чи відповідають Твої інтелектуальні здібності, психологічні особливості та стан здоров’я вимогам професії, яку Ти вибрав.

Крок 5 – Підрахувати і проаналізувати результати.

Проаналізуй, яка професія з усього списку більше інших підходить Тебе по всіх пунктах.

Крок 6 – Перевірити результати.

Щоб переконатися в правильності своїх роздумів, обговори своє рішення з друзями, значущими дорослими, вчителями, психологом, соціальним педагогом навчального закладу.

Крок 7 – Визначити основні практичні кроки до успіху.

Отже, Ти прийняв рішення, тепер важливо визначити:

·       в якому навчальному закладі ти зможеш отримати професійну освіту;

·       як далі розвивати в собі професійно важливі якості;

·       як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності;

як підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

Як зробити перший крок на шляху до самовдосконалення?

·       Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються власного життя;

·    Необхідна послідовність, системність та постійність в започаткуванні будь-якої справи;

·    Дякуйте помилкам,  своєчасне  виправлення їх буде сприяти Вашому розвиткові;

·    Чесно визнавайте свою неправоту, тому що впертість- самозахист слабкої людини;

·    Ставте мету та розробляйте кроки її досягнення, поетапно підводьте підсумки зробленого;

·    Якщо щось не виходить, зрозумійте причини та починайте знову з місця виникнення проблем;

·    Пам’ятайте, що звичка виникає, закріплюється та держиться на повторюванні. Щоб виникла звичка необхідна потреба в ній. В позитивній звичці присутній мотив «треба»- мотив відповідальності, в негативній- мотив «хочу»- мотив легкості та насолоди;

·    Викоріняйте з свого життя все, що породжує негативні переживання, радуйтеся всьому, що оточує вас: природа, пори року, друзі, цінуйте свій внутрішній стан, своє буття, щоденно ставте та відповідайте на запитання: «Чому я здивувався?», «Що мене захопило?», «Як я себе поцінував?», «Що цікавого я сьогодні дізнався?», «Що цікавого я відкрив в своєму співрозмовникові?», «Якими знаннями збагатила мене остання розмова?»

Змістовно спілкуйся, це впливає на виховання корисних звичок, тренування конструктивної поведінки, поцінуванню людей, умінню слухати та розуміти другого.